Плакав батько старий, на колінах до Бога молився

Плакав батько старий,
на колінах до Бога молився:
- Може син мій живий,
бо ще вчора маленьким наснився.
Я з ним жито косив,
мати в лузі ламала калину...
Батько очі відкрив
обійнявши страшну домовину.
В безнадії ридав,
аж дощами здригнулося небо.
- Чом мене не забрав,
не покликав Всевишній до себе?
Від журби посивів,
билась чайкою сплакана мати...
Не дай Бог нам синів
в інший світ молодих проводжати...